Новачкам

Виїздка в кінному спорті – що це?

Виїздка по праву вважається основою будь-якого кінного виду спорту. В першу чергу це правильні та якісні ходи коня, підпорядкування і готовність співпрацювати з вершником, а так само повна гармонія в парі «людина-кінь».

Як і інші види кінного спорту, виїздка бере свій початок з глибокої давнини, але сьогодні це одна з найпопулярніших дисциплін в спорті. Виїздку називають танцем з конем, де завдання вершника – розвинути і показати гнучкість, пластичність, а так само правильність рухів коня на всіх алюрах.

Що таке виїздка?

Класична виїздкиа – це вища школа верхової їзди, що зародилася в Європі ще в XVI столітті. Сучасні кінні шоу Віденської, Іспанської і інших шкіл класичної верхової їзди і сьогодні збирають повні трибуни глядачів. Вихованці цих шкіл виконують найскладніші вправи, які вражають навіть далеких від верхової їзди глядачів.

Сучасна виїздка в кінному спорті налічує меншу кількість елементів, ніж класична. Проте, виїздка залишається однією з найбільш витончених і елегантних програм в Олімпійських іграх, куди була включена ще в 1912 році.

Змагання з виїздки складаються з різних класів, в залежності від складності тестів, віку і рівня підготовки як вершників, так і коней.

  • Вікові групи для вершників: діти, юнаки, юніори, дорослі.
  • Вікові групи для молодих коней: чотирирічні, п’ятирічні, шестирічні.
  • За рівнем складності: аматори (любителі), L-клас (легкий), M-клас (середній), S-клас (складний).

В Україні останніми роками все частіше можна зустріти змагання, на яких додаються такі класи як debut (для тих, хто стартує вперше) і pony (для найменших вершників, які виступають на поні).

Як проходять змагання з виїздки?

Під час тесту з виїздки пара з вершника і коня повинна максимально акуратно і чітко виконати всі елементи їзди. На відміну від конкуру, маршрут руху і розташування елементів вершник знає заздалегідь, багаторазово відпрацьовуючи їзду на тренуваннях. Виїздкові манежі всі мають стандартний розмір 20*60 метрів і розмічені буквами-маркерами.

Судді приділяють велику увагу не тільки правильності траєкторій, але й якості їзди. Оцінюються всі ходи коня, ритмічність рухів, імпульс, пластичність і гнучкість тварини, вміння вершника підтримувати контакт зі своїм партнером, а так само готовність коня відповідати на найлегші команди наїзника.

Окремо оцінюється точність і правильність виконання кожного елементу окремо. Найпростіші з них: зупинка, вольт (коло, діаметром 10 метрів) і полувольт, повороти на заду, осаджування (рух назад), рух плечем всередину, поступка шенкелю, переходи з алюру в алюр і всередині алюрів. У складних тестах, які входять в програму великих міжнародних змагань, можна побачити такі елементи як принімання (бічний рух зі згинанням), пірует і напівпірует, піаффе (рись на місці) і пасаж, серійна зміна ніг в повітрі на галопі та інші.

Кожен елемент їзди оцінюється суддями балами від 0 (не виконано) до 10 (чудово). При стабільному результаті більш ніж в 60% позитивних балів вершник вважається готовим до переходу в більш складний клас. Помилки в схемі караються вирахуванням відсотків в перший раз і дискваліфікацією вдруге.

Найулюбленішими серед глядачів залишаються виступи freestyle (КЮР) – в них виступ вершників відбувається під музику, яка підбирається спеціально під конкретну їзду. Схему так само вершники складають самі із заданого набору елементів. Це дозволяє створити номер, що максимально яскраво розкриває сильні сторони коні. Такі виступи виходять ще більш емоційними і отримують додаткову оцінку за артистизм пари.

Ваш кошик порожній