Конкур як окремий вид спорту почав свій розвиток відносно недавно, з середини XIX століття. Сьогодні ж це один з найулюбленіших і видовищних видів кінного спорту, який цікавий і зрозумілий навіть людям, далеким від коней.
Що таке конкур?
По суті своїй конкур – це подолання різного виду перешкод на час. Саме його першим включили в програму II Олімпійських ігор в 1900 році (виїздка та триборство з’явилися лише на V Олімпійських іграх). Завоювавши популярність, конкур в кінному спорті почав виділятися в окремий вид спорту. Кінні школи десятиліттями вдосконалювали техніку стрибків і розробляли нові методики підготовки конкурних коней і спортсменів. Сьогодні цю роботу продовжують практично у всіх куточках світу.
Змагання з конкуру, на відміну від кросу, проводяться на рівному полі. Існує дев’ять основних видів перешкод, з яких формується маршрут. Його складність визначається висотою і складністю бар’єрів, а також лімітом часу, в якій повинен укластися вершник. Чим професійніше вершники, тим більш напруженим буде змагання, адже боротьба йде буквально за соті частки секунди.
Завдання вершника в конкурі – пройти маршрут:
- правильно (відстрибав перешкоди в заданій послідовності),
- чисто (без «повалів» – не зруйнувавши жодної перешкоди),
- швидко (не тільки укластися в норматив часу, але й показати найкращий результат).
Складність в тому, що конкуристи бачать маршрут лише незадовго до початку змагань, тому тут важливо вміти не тільки стрибати через перешкоди, але і запам’ятовувати розташування бар’єрів, відстань між ними, а також швидко приймати рішення.
Будь-які помилки на маршруті караються:
- штрафними балами («повал» – руйнування перешкоди, перевищення ліміту часу, «обнесення» – кінь об’їхав перешкоду),
- дискваліфікацією (помилка в схемі маршруту, неодноразова відмова коня стрибати через бар’єр, падіння вершника з коня).
Види перешкод в конкурі
Найбільше видів перешкод в конкурі будуються з жердин. Залежно від того, як вони розташовуються, можна отримати:
- хрестовину, чухонец;
- оксер (паралельні бруси) і трійник – широтні перешкоди;
- системи з двох або трьох перешкод.
Крім жердєвих використовуються і інші види бар’єрів:
- стінка – глуха перешкода;
- засіка – перешкода у вигляді живоплоту;
- каліка – вузька перешкода шириною не більше двох метрів, основний елемент вільно висить на стійках;
- шлагбаум – основний елемент виконаний у вигляді трикутника;
- канава – широтна перешкода, може бути сухою або наповнена водою.
При створенні маршруту різні види перешкод можуть комбінуватися.
Види конкуру
Сьогодні практикуються різні види конкуру, завдяки чому цей вид спорту стає ще більш видовищним. Під час змагань можуть змінюватися висота і ширина перешкод, порядок проходження маршруту. У деяких змаганнях оцінюються стиль їзди і подолання перешкод, а в інших пріоритет надається швидкості і чистоті стрибків. Іноді спортсмени можуть самостійно складати маршрут з урахуванням кращих якостей їх коней, а на деяких спортивних шоу влаштовується справжня гра на вибування.
